Чи є життя після смерті на думку стоїків?
Memento mori або споглядання нашої неминучої смерті — одна з найвідоміших стоїчних практик, що допомогає цінувати життя та теперішній час. Але що думали стоїки стосовно життя після смерті?
Щоб відповісти на це питання, треба згадати, що ми маємо умовно два періоди стоїчної думки. Перший — це давньогрецький, коли стоїцизм мав не тільки етичний вимір (практична філософія для щасливого життя), а ще й розвинуте вчення про космологію, влаштування всесвіту — стоїчна фізика. Другий період — римський, коли труди стоїків були присвячені більше психології буття, правилам та принципам життя.
Тому стоїчні погляди на загробне життя та безсмертя трохи відрізняються від одного мислителя до іншого. І це не тому, що вони кардинально різні, а тому, що це питання у пізніх стоїків не було важливим.
Стоїцизм настільки універсальний в цьому, що не має протиріч ні з релігіями, ні з атеїзмом. Зараз подивимось чому так.
Матерія всесвіту
Стоїки були матеріалістами та вважали, що весь Всесвіт є матеріальним і, навіть, душа. Тільки у душі матерія іншого виду — пневма, така речовина, що пронизує Всесвіт.
Бог, у розумінні стоїків — є універсальним законом, активною силою, яка змушує матерію рухатися.
Крім того, стоїки вірили в «космічний вогонь», який є принципом смерті та відродження. Коли тіло помре, душа повернеться до центру, який її поглинає. Через деякий час зруйнований матеріал буде перекований, але душа не матиме спогадів про своє попереднє життя. Тобто Всесвіт є циклічним. Він повторюється знову і знову протягом вічності.
Деякі стоїки вважали, що елементи нашої душі можуть зберегти свою структуру і пережити тіло на короткий час.
Не було єдиної думки щодо того, чи є загробне життя чи ні, хоча Хрісіпп припустив, що напруга пневми в Мудреця може бути достатньо сильною, щоб дозволити його душі продовжувати існувати (принаймні деякий час) після смерті.
Були думки ще про те, що душа підіймається до зірок, бо у щось трансцендентне стоїки не вірили, а космос бачили зверху. А Епіктет говорить про те, що матеріал, з якого ми складаємось, повертається до елементів, з яких він походить.
Незалежно від того, чи можуть душі продовжувати існувати після смерті чи ні, зрештою навіть душі Мудреців перестануть існувати як незалежні істоти, оскільки Всесвіт проходив цикли створення та руйнування, які повторювалися нескінченно.
Смерть і безсмертя
Особисте безсмертя неможливе в стоїчній системі. Кожна людина повертається в Природу, кожна душа в потрібний час повертається до Первісного Космічного Вогню.
А як же розвинута міфологія давніх греків та римлян?
Відповідь проста — стоїки не вірили в неї та вважали не серйозними. Скептично ставились до міфології й інші філософськи школи.
Пізні мислителі-стоїки римського періоду не займалися питаннями про всесвіт і природу душі. Їх інтереси лежали в практичній філософії.
Загробне життя є нейтральним, природа байдужа, тому ми повинні зосередитися на сьогоденні. Коли ви підете звідси, ви підете до світової пожежі або повернетесь у природу — нема про що розмірковувати.
Цінність життя та перемога над страхом смерті
Для стоїка цінність життя полягає не в його тривалості, а в тому, як воно прожите. Якщо мужньо, помірковано, справедливо й розважливо, то це гідне життя.
«Людина повинна боятися не смерті, а боятися, що ніколи не почне жити» (Марк Аврелій).
Важливо зрозуміти, що чесноти не є інструментом для гідного життя. В етиці стоїків мораль ніколи не розглядається як засіб досягнення мети, а завжди як самоціль. Порочний характер — це найгірша доля, яку ми можемо спіткати — єдине, що справді погано. Чеснота ж сама по собі є нагородою: найвищим і єдиним благом у житті.
У статті “Що стоїки розуміли про смерть” Девід Фіделер пише:
“Стоїк хоче жити добре, а жити добре означає також добре померти. Стоїк добре живе завдяки доброму характеру, і смерть є останнім випробуванням. Хоча кожна смерть буде дещо іншою, римські стоїки вважали, що хороша смерть буде характеризуватися душевним спокоєм, відсутністю нарікань і вдячністю за життя, яке нам дано. Іншими словами, добра смерть як останній акт життя характеризується прийняттям і вдячністю. Крім того, наявність справжньої життєвої філософії та робота над розвитком здорового характеру дозволяє людині померти без жодного почуття жалю”.
Загальна тема письменників-стоїків — жити кожен день, як останній.
“Якщо моє життя обірвалося, я не скажу, що я втратив щось, що сприяє щастю. Я не підготувався жити до останнього дня, на який я жадібно сподівався, а ставився до кожного дня так, ніби він був останнім” (Сенека, Листи до Луцілія).
Підсумок: чи вірили стоїки в життя після смерті?
Стародавні стоїки відкидали постійне загробне життя і були агностиками навіть щодо будь-якого тимчасового загробного життя. Життя після смерті взагалі не відігравало жодної ролі в їхній системі цінностей чи аргументації, яку вони наводили на користь своєї етики.
Стоїки визначали мету життя як життя в згоді з природою. Люди, на відміну від інших тварин, створені природою для розвитку розуму в дорослому віці, що змінює їхнє розуміння себе та свого справжнього блага.
Більшість сучасних стоїків також зосереджуються на розвитку правильного життя і стосовно таких питань, як загробне життя чи існування Бога, дадуть відповідь, виходячи із власних поглядів. Стоїцизм не суперечить ні релігії, ні атеїзму, тому що не зачіпляє ключові питання цих доктрин. Можна бути стоїком і залишатися християнином, буддистом або атеїстом. Якщо ви, звичайно, не сповідуєте положення стоїчної фізики про циклічне повторення всесвіту, космічний вогонь та інше. Сучасна фізика трохи суперечить цим поглядам, на відміну від сучасних нейронаук, які підтверджують багато чого зі стоїчної етики.
Для сучасного стоїцизму більш характерним є агностицизм, який не підтверджує, але й не скасовує загробного життя. Ми просто цього не знаємо, а якщо так, то це сфера байдужого. І ми розвиваємо чесноти не для того, щоб покращити загробне майбутнє, а щоб бути щасливими зараз. Маємо сподівання, що це “зараз” якимось чином перенесеться у майбутнє, а якщо ні, то завжди залишиться з нами.
🎁 Знайшли щось корисне для себе? Підтримайте PSYSK.
✅ “Практичний стоїцизм” — авторський курс з персональною підтримкою протягом місяця. Складається з 33 листів (7 відеолекцій, 6 практик та щоденні роздуми). Заглиблення у сучасний стоїцизм, налаштування світосприйняття та корисних звичок.
📖 Короткий та змістовний опис ключових ідей стоїцизму та деякі рекомендації про принципи мислення у скрутні часи в форматі PDF. Завантажуйте безплатно!
