Memento mori та цінування часу
«Ви можете залишити це життя в будь-який момент: майте на увазі цю можливість у всьому, що ви робите, говорите чи думаєте». (Марк Аврелій, Роздуми 2:11)
Багатьох людей думки про смерть лякають або викликають неприязнь. І стоїчний заклик памятати про смерть (Memento mori) вважається трохи дивним. Ми звикаємо жити так, наче кінця не існує, але така історична епоха, як наша дарує іноді болісне зіткнення з реальністю.
Смерть — реальна, можливо, це найбільш реальне, що є у світі. Уникнути її не вдається нікому. І стоїки вважали, що нам шкодить, як раз, ця стратегія уникання, бо неможливість опанувати страх і зформувати правильне сприйняття, породжує інші страхи.
Ірвін Ялом пише:
“Страх смерті має величезне значення у нашому внутрішньому досвіді: він переслідує нас, як ніщо інше, постійно нагадуючи про себе якимось «підземним гуркотом», немов дрімаючий вулкан. Це — темна присутність, що турбує, що причаїлося на краю свідомості”.
Страх смерті перебуває з нами весь час, усвідомлюємо ми це чи ні. Ірвін Ялом пише, що навіть якщо нас це не мучить, тривога смерті проникає в наше життя в багатьох масках. Це те, що змушує нас відволікатися, наприклад, в гонитві за багатством і статусом, або шукати втіхи через злиття з іншим чи справою. Але таке заперечення завжди вимагає певної ціни – звужуючи наше внутрішнє життя, розмиваючи наше бачення, притупляючи нашу раціональність. Зрештою, самообман наздоганяє нас.
Він пише:
«Хоча фізичність смерті знищує нас, ідея смерті рятує нас».
Практика Memento mori — це не для того, щоб постраждати та полоскотати собі нерви. Це для того, щоб навчитися цінувати теперішній момент та власне життя, щоб навчитися розпоряджатися часом, як цінністю, яка не є безмежною.
Це заклик до активності, заклик проживати кожен день як останній у своєму житті. Жадати від себе максимального, працювати на межі своїх можливостей, віддавати себе цілком справі, до якої покликаний.
“Проведи момент часу, що залишився, у згоді з природою, а потім розлучися з життям так само легко, як падає дозріла олива: славословлячи природу, що її породила, і з вдячністю до дерева, що її виробило” (Марк Аврелій “Роздуми” 4:48).
Практика Memento mori — для розуміння, що смерть — це цілком природна історія, а значить вона є нормальною і не повинна лякати. Як пише Сенека:
“Смерть має бути для всіх: вона — закон, а не кара”.
А ще про це гарно пише Марк Аврелій:
“Що таке смерть? Якщо взяти її саму по собі та відволіктися від усього, що вигадано з її приводу, то відразу переконаєшся, що вона не що інше, як дія природи. Боятися дії природи — дитинство; смерть не тільки дія природи, а й дія корисна їй”.
Memento mori може нагадати нам, що те, над чим ми так напружуємося, того не варте, наприклад, наш зовнішній вигляд, кар’єра, порівняння наших досягнень з досягненнями інших та більшість дрібниць, які помилково ми можемо вважати надважливими у житті.
Звичайно лише читати про смерть — недостатньо, щоб прийняти розумом її без емоційного навантаження. Це саме практика, яка має в собі періодичні нагадування та роздуми про кінцевість всього живого. Майже в кожній релігії є схожа практика.
Християнські монахи на Афоні збирали черепа своїх братів по вірі, складали у костяниці та перебували поруч з ними, осмислюючи власне життя. В таких костяницях можна побачити надписи: «Пам’ятай кожен брат, що ми були як ви, а ви будете як ми».
У Стародавній Індії трупи залишали в «храмах», і люди мали можливість спостерігати за різними стадіями розкладання. Спостерігаючи це, монах нагадує собі, що «Це тіло має таку ж природу, воно буде таким, воно не звільнене від цієї долі» (Сатипатхана-сутта).
Ченці знали, що до таких практик слід поводитися обережно. Їхня мета полягала в тому, щоб викликати незворушність, а не огиду. Будда попереджає, що якщо подібна медитація викликає огиду, монах повинен перейти на іншу.
Попри потужність практики Memento mori, є певні застереження для тих, хто розглядає її для себе, особливо якщо вони вже борються з ізоляцією або депресією. Такі люди можуть відчувати тривогу, коли розмірковують про власну смерть і те, що залишилося незробленим.
Але якщо ви спокійно налаштовані на життя, активність та дію, тоді це буде корисним.
Знайшли щось корисне для себе? Підтримайте PSYSK на Patreon! Патрони отримують додаткові знання та контент.
