Стоїцизм і зрада

В пси­хо­ло­гії існує рей­тинг стресу від різ­них подій, де на дру­го­му міс­ці піс­ля смер­ті близь­кої люди­ни стоїть роз­лу­чен­ня. Цей удар отри­мує і зра­дже­на люди­на, але крім роз­лу­чен­ня вона додат­ко­во страж­дає від само­го фак­ту зра­ди, обра­зи та несправедливості. 

Мож­ли­во тому тема зра­ди обго­во­рюєть­ся на стоїч­них фору­мах не мен­ше, ніж інші ситу­а­ції та події в жит­ті людини.

В цій стат­ті я спро­бую знай­ти від­по­відь на складне питан­ня — як пере­жи­ти зра­ду і як з цим може допо­мог­ти стоїч­ний погляд на речі.

Одна історія з життя імператора

Напри­кін­ці прав­лін­ня Мар­ка Аврелія, його дав­ній друг і най­більш довіре­ний пол­ко­во­де­ць Авідій Кас­сій повстав у Сирії. Почув­ши, що імпе­ра­тор захворів, а мож­ли­во, ско­ро пом­ре, Авідій про­го­ло­сив себе Цезарем.

Марк Аврелій спо­чат­ку нічо­го не зро­бив. Він навіть три­мав нови­ни в таєм­ни­ці від своїх військ, які мог­ли бути роз­лю­че­ни­ми, і чекав: чи Кас­сій схаменеться?

Коли цьо­го не ста­ло­ся він все ж таки скли­кав нара­ду воїнів і нака­зав піти про­ти Кас­сія, але до кін­ця споді­вав­ся, що Кас­сія не вб’­ють або він не накла­де на себе руки, щоб про­яви­ти милосердя.

Вре­шті решт Касія було вби­то свої­ми ж вої­на­ми, які від­пра­ви­ли його голо­ву імпе­ра­то­ру, але той від­мо­ви­вся диви­ти­ся на неї та нака­зав поховати.

У цій історії Марк Аврелій пока­зав дійс­но стоїч­ний під­хід до зра­ди. Він не дав захо­пи­ти себе емо­ціям, не уві­мкнув нена­висть до кривд­ни­ка та зали­ши­вся вір­ним своїм чес­но­там і характеру.

Що таке зрада?

Зра­да — це нех­ту­ван­ня чимось спіль­ним, дуже важ­ли­вим для пари чи групи людей. Це те, що вони ділять тіль­ки між собою і саме тому це має вели­ку додат­ко­ву цін­ність для них.

Іноді ця цін­ність закрі­плюєть­ся дого­во­ром, усним або пись­мо­вим, фор­маль­ним або нефор­маль­ним. А іноді не закрі­плюєть­ся, бо розу­мієть­ся на рів­ні усві­дом­лен­ня цієї цін­но­сті. Її три­ма­ють в чисто­ті, нама­га­ю­чись не допус­ка­ти зов­ніш­ньо­го впли­ву інших людей. У випад­ку зі сто­сун­ка­ми, напри­клад, ця цін­ність саме цих двох і навіть, коли в парі супереч­ки або скан­да­ли, ця цін­ність стоїть вище, як фун­да­мент цих сто­сун­ків, який не мож­на чіпа­ти. Це може бути поєд­нан­ня душев­них та тілес­них форм спіл­ку­ван­ня — від поди­хів і ніж­них слів, до, без­умов­но, сек­су, де кожен від­дає частин­ку себе іншо­му і нав­па­ки, народ­жу­ю­чи щось гли­бо­ко спільне та інтимне.

Коли люди­на зра­джує, вона демон­струє бай­ду­жість до парт­не­ра. Забруд­ню­ю­чі спіль­ну цін­ність без попе­ре­джен­ня, пере­сту­па­ю­чи через неї, вона здійс­нює неспра­вед­ливість і, по суті, вби­ває друж­бу, діло­ві або роман­тич­ні сто­сун­ки. Вби­ває спільне мину­ле, дові­ру, надії на май­бут­нє, вит­ра­че­ний час, як части­ну жит­тя. Саме тому зра­да сприй­маєть­ся пересі­че­ною люди­ною дуже боляче.

Стоїчний підхід до зради та зрадників

Стоїки вва­жа­ли, що є люди, які є зрад­ни­ка­ми по своє­му харак­те­ру. Як писав Марк Аврелій у “Роз­ду­мах”, «очіку­ва­ти, що пога­на люди­на не зав­дасть шко­ди іншим, це все одно, що очіку­ва­ти, що фіго­ві дере­ва не виді­лять сік, діти не пла­чуть, коні не іржуть — неми­ну­чо­го не ста­неть­ся. Що ще вони мог­ли зро­би­ти — з таким характером?»

Тре­ба зро­зу­міти, що люди­на з харак­те­ром зрад­ни­ка зра­дить кого зав­год­но, не тіль­ки вас. Така її при­ро­да. Це люди­на має пев­ні пробі­ли або помил­ки на рів­ні усві­дом­лен­ня жит­тя та буття. 

Немає нія­кої мож­ли­во­сті та нія­ко­го сен­су випра­ви­ти цю люди­ну, якщо щось їй дово­ди­ти, роз­по­ві­да­ти, нав­ча­ти. А саме це часто хочеть­ся зро­би­ти, коли вас зра­джу­ють. Хочеть­ся пояс­ни­ти, яка це біль, як це непра­виль­но, чому це гид­ко тощо. Ми так споді­ває­мось, що це її чомусь нав­чить. Але марно.

Такі люди може й чують сло­ва, про­те вони ніяк не впли­ва­ють на них. Єдине, що може вря­ту­ва­ти цю люди­ну — це якісь при­клад, який зво­ру­шить її та зму­сить поди­ви­ти­ся на світ тро­хи інакше. 

Чому я пишу про поря­ту­нок такої люди­ни? Тому що, маю­чи харак­тер зрад­ни­ка або зрад­ни­ці такі люди зна­хо­дять­ся в атмо­сфері зра­ди. Зра­да — це потен­ція, яка постій­но пере­бу­ває в їх жит­ті та сві­до­мо­сті, ця мож­ливість при­сут­ня в їх жит­ті за замов­чу­ван­ням. Вони самі будуть зра­джу­ва­ти, їх будуть зра­джу­ва­ти, і ця непо­ряд­ність, неста­біль­ність буде супро­вод­жу­ва­ти їх не тіль­ки у сфері діло­вих або роман­тич­них сто­сун­ків. Вона буде з ними завжди й така люди­на не змо­же досяг­ти нічо­го серй­оз­но­го. Не тіль­ки, тому що у неї буде репу­та­ція люди­ни, яка зра­джує, а ще й тому, що вона буде непо­стій­ною у всіх спра­вах і всіх пода­рун­ках долі. Все, що під­ки­дує їй доля, все що вона їй дає для того, щоб зро­би­ти жит­тя щас­ли­вим, успіш­ним, напов­не­ним — все це вона не змо­же дове­сти до кін­ця й вико­ри­ста­ти, як шанс до кінця. 

Це не якась там кар­ма, роз­пла­та та інше, це баналь­ні пси­хо­ло­гіч­ні зако­ни — люди­на здат­на кину­ти щось важ­ли­ве, пере­сту­пи­ти через цін­ність. Тому що зра­да — це і є здат­ність пере­сту­пи­ти через цін­ність, ніве­лю­ва­ти її. Поба­чи­ти більш важ­ли­ви­ми при­страсті — жадіб­ність, хтивість, гор­дість та інше. Роз­мі­ня­тись на дрібниці.

Саме над цим тре­ба пра­ц­ю­ва­ти зрад­ни­ку або зрад­ни­ці, щоб випра­ви­ти свій шлях, але люди­на має прий­ти до цьо­го сама.

Як стоїцизм може допомогти пережити зраду?

Людині, якій зра­ди­ли, кра­ще не нама­га­ти­ся дово­ди­ти щось кривд­ни­ку. Замість цьо­го тре­ба зосе­ре­ди­тись на тому, що в зоні вашо­го кон­тро­лю. А це — ваші чес­но­ти. Вони допо­мо­га­ють роз­ви­ва­ти­ся пра­виль­но, згід­но з людсь­кою природою.

Ви — як могут­нє дере­во, яке може рости на будь-яко­му грун­ті. Дикі звірі можуть зри­ва­ти його кору, вітри лама­ти гіл­ки, чер­ви пої­да­ти корін­ня. Всі ці переш­ко­ди теж мають влас­ну при­ро­ду, як і зрадники. 

Зрад­ни­ків бага­то і було б див­но, якби ви ніко­ли не зустрі­лись у жит­ті з таки­ми людь­ми. Зра­да є части­ною жит­тя і розум­ний під­хід не носи­ти в собі гнів та злість до них, а про­сто уни­ка­ти таких людей, три­ма­ти­ся від них яко­мо­га далі.

Дру­га кни­га “Роз­ду­мів” почи­наєть­ся так: “На світан­ні сам себе попе­реджуй: «Нині мені тра­пить­ся метуш­ли­вий, невдяч­ний, зухва­лий, хит­рий, заздріс­ний, нето­ва­рись­кий». Все це ста­ло­ся їм через незнан­ня того, де доб­ре, а де зло. Я ж роз­г­ледів при­ро­ду і доб­ро­го — що воно гарне, і зло­го — що огидне, та й при­ро­ду того, хто схи­бив, — що він мені рід­ний: не тому, що однієї кро­ві чи з одно­го сімені, а тому, що при­чет­ний до того само­го ума, тієї самої божи­стої част­ки. Від жод­но­го з цих людей не можу зазна­ти шко­ди, бо до мене нічия гидо­та не перекинеться”. 

Зрад­ни­ки живуть згід­но зі своєю хиб­ною при­ро­дою, але вони не можуть зава­ди­ти вам рости. Ви може­те виро­сти могут­нім дере­вом, якщо буде­те пле­ка­ти чес­но­ти, щоб роз­ви­ва­ти влас­ну, дійс­но людсь­ку при­ро­ду. Зали­ша­тись у будь-яко­му випад­ку спра­вед­ли­вою, муж­ньою, помір­ко­ва­ною та муд­рою люди­ною. Про­явіть ці чес­но­ти у випад­ку зра­ди та не май­те біль­ше справ зі зрадником.

Відій­діть від осу­ду та зло­сті й тоді здійс­нюєть­ся та річ, яку стоїки нази­ва­ли Amor Fati — коли ви люби­те свою долю, з вдяч­ністю ста­ви­тесь до всьо­го, що ство­рює Бог або Логос у вашо­му жит­ті, йде­те пря­мою доро­гою. Нія­кі зрад­ни­ки, вітри, черві не можуть зби­ти вас з неї. Вони тіль­ки роб­лять вас силь­ні­ши­ми. Кож­на поло­ма­на гіл­ка, або пош­код­жене корін­ня роз­поді­ляє енер­гію на нові, молоді гіл­ки або коріння.

Не в нашій вла­ді випра­ви­ти при­ро­ду інших. Мож­ли­во вони потріб­ні для того, щоб ви ста­ва­ли силь­ні­ши­ми. І мож­ли­во для того, щоб люди з хиб­ною при­ро­дою потро­ху пере­тво­рю­ва­лись на нор­маль­них людей, див­ля­чись на вас. Сло­ва­ми ви їх не змі­ни­те, але ви може­те змі­ни­ти їх прикладом.

Зга­дай­те, як Хри­стос, коли його били, а потім роз­пи­на­ли вже не про­по­ві­ду­вав нічо­го. Він все ска­зав рані­ше, люди все зна­ли та розу­мі­ли. Вони бачи­ли навіть чуде­са, але були осліп­лені. Люди сами собі доз­во­ля­ють жити в гни­лі та бру­ду, це їх вибір. Але тоді закла­дав­ся могут­ній при­клад, що змі­нив жит­тя і сві­до­мість мільярдів.

Мож­ливість вий­ти з цьо­го бру­ду є у кож­но­го зрад­ни­ка, але то вже має бути для вас бай­ду­жим. Про­до­в­жуй­те своє життя.

Знай­шли щось кори­сне для себе? Під­т­ри­май­те PSYSK на Patreon! Або зробіть разо­ву пожерт­ву на роз­ви­ток проєкту.