Стоїцизм і зрада
В психології існує рейтинг стресу від різних подій, де на другому місці після смерті близької людини стоїть розлучення. Цей удар отримує і зраджена людина, але крім розлучення вона додатково страждає від самого факту зради, образи та несправедливості.
Можливо тому тема зради обговорюється на стоїчних форумах не менше, ніж інші ситуації та події в житті людини.
В цій статті я спробую знайти відповідь на складне питання — як пережити зраду і як з цим може допомогти стоїчний погляд на речі.
Одна історія з життя імператора
Наприкінці правління Марка Аврелія, його давній друг і найбільш довірений полководець Авідій Кассій повстав у Сирії. Почувши, що імператор захворів, а можливо, скоро помре, Авідій проголосив себе Цезарем.
Марк Аврелій спочатку нічого не зробив. Він навіть тримав новини в таємниці від своїх військ, які могли бути розлюченими, і чекав: чи Кассій схаменеться?
Коли цього не сталося він все ж таки скликав нараду воїнів і наказав піти проти Кассія, але до кінця сподівався, що Кассія не вб’ють або він не накладе на себе руки, щоб проявити милосердя.
Врешті решт Касія було вбито своїми ж воїнами, які відправили його голову імператору, але той відмовився дивитися на неї та наказав поховати.
У цій історії Марк Аврелій показав дійсно стоїчний підхід до зради. Він не дав захопити себе емоціям, не увімкнув ненависть до кривдника та залишився вірним своїм чеснотам і характеру.
Що таке зрада?
Зрада — це нехтування чимось спільним, дуже важливим для пари чи групи людей. Це те, що вони ділять тільки між собою і саме тому це має велику додаткову цінність для них.
Іноді ця цінність закріплюється договором, усним або письмовим, формальним або неформальним. А іноді не закріплюється, бо розуміється на рівні усвідомлення цієї цінності. Її тримають в чистоті, намагаючись не допускати зовнішнього впливу інших людей. У випадку зі стосунками, наприклад, ця цінність саме цих двох і навіть, коли в парі суперечки або скандали, ця цінність стоїть вище, як фундамент цих стосунків, який не можна чіпати. Це може бути поєднання душевних та тілесних форм спілкування — від подихів і ніжних слів, до, безумовно, сексу, де кожен віддає частинку себе іншому і навпаки, народжуючи щось глибоко спільне та інтимне.
Коли людина зраджує, вона демонструє байдужість до партнера. Забруднюючі спільну цінність без попередження, переступаючи через неї, вона здійснює несправедливість і, по суті, вбиває дружбу, ділові або романтичні стосунки. Вбиває спільне минуле, довіру, надії на майбутнє, витрачений час, як частину життя. Саме тому зрада сприймається пересіченою людиною дуже боляче.
Стоїчний підхід до зради та зрадників
Стоїки вважали, що є люди, які є зрадниками по своєму характеру. Як писав Марк Аврелій у “Роздумах”, «очікувати, що погана людина не завдасть шкоди іншим, це все одно, що очікувати, що фігові дерева не виділять сік, діти не плачуть, коні не іржуть — неминучого не станеться. Що ще вони могли зробити — з таким характером?»
Треба зрозуміти, що людина з характером зрадника зрадить кого завгодно, не тільки вас. Така її природа. Це людина має певні пробіли або помилки на рівні усвідомлення життя та буття.
Немає ніякої можливості та ніякого сенсу виправити цю людину, якщо щось їй доводити, розповідати, навчати. А саме це часто хочеться зробити, коли вас зраджують. Хочеться пояснити, яка це біль, як це неправильно, чому це гидко тощо. Ми так сподіваємось, що це її чомусь навчить. Але марно.
Такі люди може й чують слова, проте вони ніяк не впливають на них. Єдине, що може врятувати цю людину — це якісь приклад, який зворушить її та змусить подивитися на світ трохи інакше.
Чому я пишу про порятунок такої людини? Тому що, маючи характер зрадника або зрадниці такі люди знаходяться в атмосфері зради. Зрада — це потенція, яка постійно перебуває в їх житті та свідомості, ця можливість присутня в їх житті за замовчуванням. Вони самі будуть зраджувати, їх будуть зраджувати, і ця непорядність, нестабільність буде супроводжувати їх не тільки у сфері ділових або романтичних стосунків. Вона буде з ними завжди й така людина не зможе досягти нічого серйозного. Не тільки, тому що у неї буде репутація людини, яка зраджує, а ще й тому, що вона буде непостійною у всіх справах і всіх подарунках долі. Все, що підкидує їй доля, все що вона їй дає для того, щоб зробити життя щасливим, успішним, наповненим — все це вона не зможе довести до кінця й використати, як шанс до кінця.
Це не якась там карма, розплата та інше, це банальні психологічні закони — людина здатна кинути щось важливе, переступити через цінність. Тому що зрада — це і є здатність переступити через цінність, нівелювати її. Побачити більш важливими пристрасті — жадібність, хтивість, гордість та інше. Розмінятись на дрібниці.
Саме над цим треба працювати зраднику або зрадниці, щоб виправити свій шлях, але людина має прийти до цього сама.
Як стоїцизм може допомогти пережити зраду?
Людині, якій зрадили, краще не намагатися доводити щось кривднику. Замість цього треба зосередитись на тому, що в зоні вашого контролю. А це — ваші чесноти. Вони допомогають розвиватися правильно, згідно з людською природою.
Ви — як могутнє дерево, яке може рости на будь-якому грунті. Дикі звірі можуть зривати його кору, вітри ламати гілки, черви поїдати коріння. Всі ці перешкоди теж мають власну природу, як і зрадники.
Зрадників багато і було б дивно, якби ви ніколи не зустрілись у житті з такими людьми. Зрада є частиною життя і розумний підхід не носити в собі гнів та злість до них, а просто уникати таких людей, триматися від них якомога далі.
Друга книга “Роздумів” починається так: “На світанні сам себе попереджуй: “Нині мені трапиться метушливий, невдячний, зухвалий, хитрий, заздрісний, нетовариський”. Все це сталося їм через незнання того, де добре, а де зло. Я ж розгледів природу і доброго — що воно гарне, і злого — що огидне, та й природу того, хто схибив, — що він мені рідний: не тому, що однієї крові чи з одного сімені, а тому, що причетний до того самого ума, тієї самої божистої частки. Від жодного з цих людей не можу зазнати шкоди, бо до мене нічия гидота не перекинеться”.
Зрадники живуть згідно зі своєю хибною природою, але вони не можуть завадити вам рости. Ви можете вирости могутнім деревом, якщо будете плекати чесноти, щоб розвивати власну, дійсно людську природу. Залишатись у будь-якому випадку справедливою, мужньою, поміркованою та мудрою людиною. Проявіть ці чесноти у випадку зради та не майте більше справ зі зрадником.
Відійдіть від осуду та злості й тоді здійснюється та річ, яку стоїки називали Amor Fati — коли ви любите свою долю, з вдячністю ставитесь до всього, що створює Бог або Логос у вашому житті, йдете прямою дорогою. Ніякі зрадники, вітри, черві не можуть збити вас з неї. Вони тільки роблять вас сильнішими. Кожна поломана гілка, або пошкоджене коріння розподіляє енергію на нові, молоді гілки або коріння.
Не в нашій владі виправити природу інших. Можливо вони потрібні для того, щоб ви ставали сильнішими. І можливо для того, щоб люди з хибною природою потроху перетворювались на нормальних людей, дивлячись на вас. Словами ви їх не зміните, але ви можете змінити їх прикладом.
Згадайте, як Христос, коли його били, а потім розпинали вже не проповідував нічого. Він все сказав раніше, люди все знали та розуміли. Вони бачили навіть чудеса, але були осліплені. Люди сами собі дозволяють жити в гнилі та бруду, це їх вибір. Але тоді закладався могутній приклад, що змінив життя і свідомість мільярдів.
Можливість вийти з цього бруду є у кожного зрадника, але то вже має бути для вас байдужим. Продовжуйте своє життя.
Знайшли щось корисне для себе? Підтримайте PSYSK на Patreon! Патрони отримують додаткові знання та контент.
