Завоювати печаль

«Кра­ще заво­ю­ва­ти печаль, аніж обма­ню­ва­ти її». (Сене­ка)

До нас постій­но при­хо­дять різ­ні емо­ції, в тому числі ті, що звуть­ся нега­тив­ни­ми. І дех­то вва­жає, що достат­ньо вида­ва­ти з себе щас­ли­ву та радіс­ну люди­ну, ігно­ру­ва­ти та не помі­ча­ти їх. Ще кажуть, що мож­на забо­ро­ни­ти собі нега­тив­ні емо­ції, пода­ви­ти їх. Дех­то саме так уяв­ляє стоїків.

Насправ­ді стоїч­на філо­со­фія вчить зустрі­ча­ти емо­ції лицем до лиця, про­жи­ва­ти їх, не боя­ти­ся від­чу­ва­ти те, що непри­єм­но. Наре­шті це потріб­но, щоб зро­зу­міти дже­ре­ло цієї емо­ції, бо вона наче посла­не­ць чи то від зов­ніш­ньо­го світу, чи то від внут­ріш­ньо­го (у тому числі несві­до­мо­го). Вона щось каже і від­мо­в­ля­ти­ся вислу­хати її, від­чу­ти її сиг­нал — це спро­ба від­вер­ну­ти­ся від себе, від сво­го життя.

Уник­нен­ня таких емо­цій, як печаль у цитаті Сене­ки може поро­ди­ти так зва­ну стра­те­гію уник­нен­ня, коли замість того, щоб про­жи­ти її, люди­на шукає засо­би зали­ша­ти­ся в потріб­но­му собі настрою. А таки­ми засо­ба­ми можуть бути й над­мір­на пра­ця, і соло­до­щі, і алко­голь та інші при­страсті — все, що зав­год­но. І все це може ста­ти залеж­ністю, бо ми нав­чає­мось «обма­ню­ва­ти печаль».

Замість цьо­го, шукай­те зустріч зі своєю печал­лю, зосе­редь­тесь на почут­тях, не біжить від них, від­кинь­те зай­ві очіку­ван­ня, гор­дість, жалість до себе. Про­сто дай­те собі побу­ти в цьо­му настрої, якщо його дже­ре­ло не зале­жить від нас. Знай­діть пози­тив, бо завжди не все так пога­но, як міні­мум тому, що все про­хо­дить. Дай­те собі час побу­ти з цим, бо це теж части­на життя.


Знай­шли щось кори­сне для себе? Ви може­те ста­ти патро­ном PSYSK! Або зро­би­ти разо­ву пожерт­ву на роз­ви­ток проєкту.

Сергій Коноплицький

Засновник спільноти сучасного стоїцизму PSYSK.

Вас може зацікавити...