Три правила стоїків. Як подолати невизначеність

стоїцизм в україні

Колонка для сайту NV.UA, оригінал публікації.

Коли ми вивчаємо історії націй, що спромоглись на технологічний, науковий, культурний стрибок, то часто обумовлюємо цей результат менталітетом. Але ж щоб набути певних якостей та проявити менталітет, щось мало статися, потрібні були зміни. А щоб наважитися на них, треба було пройти невизначеність. Ця парочка — «зміни та невизначеність» — майже завжди поруч. Згадайте, наприклад, перший виступ на дитячому святі, коли не знаєш, що буде після першого кроку на сцену, тоді, коли набереш повітря у легені та розкажеш того гидкого вірша. Але ж потім весь день ходиш супергероєм.

«Зрілість людини визначається тим, як багато невизначеності вона може витримати», — писав Карл Густав Юнг. Кожен з нас — наочна ілюстрація цієї думки. Невизначеність породжує тривогу, а здатність опанувати себе під час незрозумілих обставин та змін і водночас не шукати «старшого» — це ознака дорослої людини.

Ще одна цікава думка, яку повторюють коучі та ментори, запевняє нас у позитивному сенсі будь-яких перешкод: чим більше випробувань — тим сильнішою стає людина.

Суспільство складається з людей, які мають різний ступінь зрілості. Можемо припустити, якщо багато з них гідно пройде через різні випробування, то суспільство зазнає якісних змін. І народ «після» вже не буде народом «до». Це будуть різні суспільства.

За місяці війни ми відчували невизначеності більше, ніж за всі попередні роки незалежності. Бо війна — це апофеоз невизначеності та страшне випробування. Це справжня ініціація зрілості.

У давнину, а подекуди й сьогодні, в деяких племенах підлітків по досягненню певного віку забирають дорослі одноплемінники в джунглі на пару місяців. Там, подалі від сім’ї вони проходять ініціацію — складні обряди та випробування, щоб стати дорослими. Сучасний цивілізований світ втратив цю традицію, тому неохоче сприймає необхідність змін. Він погоджується на них, коли вони вже невідворотні або занадто захоплюючі, щоб залишатися осторонь.

А ще згадаємо, як до війни була пандемія, про яку нагадують лише випадково знайдені в кишенях маски та спогади про пусті вулиці, зачинені заклади харчування тощо. І це теж був період неабиякої невизначеності. Суспільство дорослішає, але людям важко. Три роки змін кожен переживає самостійно і не завжди легко.

Я поділюсь стоїчним поглядом на ці речі. Напередодні темних часів стоїцизм завжди набуває популярності, наче колективний розум згадує та дістає з давньої шухлядки гарні суспільні ліки.

Одна з базових установок стоїцизму — це життя згідно з природою. Особливість природи людини — це використання розуму. Тому стоїки намагаються керувати емоційним станом, незважаючи на те, добрі це емоції чи погані. У цьому сенсі вони взагалі не роблять різниці між ними.

Між емоцією та дією вони завжди намагаються залишити простір для усвідомлення того, що коїться. Може тому існує достатньо хибний погляд на стоїків, як людей холодних та беземоційних. Справа не в відсутності емоцій, а в можливості не дати їм себе опанувати.

Звідси перше правило — зберігати спокій. Keep calm and…

Ця ідея витікає з концепції чесноти. В стоїцизмі виділяється чотири головні чесноти, згідно з якими людина має жити, щоб відчувати себе добре: мужність, справедливість, мудрість та поміркованість.

Саме поміркованість є основою стоїчного способу життя в епоху змін. Якщо висловитися коротко — не треба ні на що реагувати надмірно, бо все йде за планом Всесвіту, Логосу, Бога (хто в кого вірить). Amor fati (люби долю) — як казали стоїки.

Імператор-стоїк Марк Аврелій у своєму трактаті Роздуми каже: «Завжди май на увазі, що всі речі стаються через зміну, та звикай до думки, що природа Всесвіту нічого так не любить, як те, щоб зміняти речі, що існують, та творити нові речі, подібні до них. Бо все, що існує, до певної міри є насінням того, що буде» (Книга 4).

Стоїки подарували нам ще одну відому концепцію, яку взяла на озброєння психологія. Це дихотомія контролю — вважати речі, на які ми не можемо вплинути, байдужими. Тобто прийняти їх. І сфокусуватися лише на тому, що ми можемо.

Зміни — це закон природи, непідвладний нам. «Для речей підлягати змінам — не є злом, і не добре для них зберігатися завдяки змінам», — додає Марк Аврелій у тій же книзі.

Спроби утримати зміни є помилкою, це протиприродно. Зміни необхідні для існування, тому спроба перешкодити змінам означає спробу зупинити власне існування. Вони створені для того, щоб з ними справлятися. Робіть все можливе на своєму місці, але дозвольте змінам йти через вас — це друге правило.

І нарешті третє правило, що так добре знайоме всім релігійним людям, — ні до чого не прив’язуватись. Тому що все, що ми маємо, нам лише позичено. І ми нічого не втрачаємо, а лише повертаємо.

Тоді зникне тривога невизначеності та залишиться результат цих випробувань. Це буде особиста перемога над змінами.


🎁 Знайшли щось корисне для себе? Підтримайте PSYSK.

“Практичний стоїцизм” — авторський курс з персональною підтримкою протягом місяця. Складається з 33 листів (7 відеолекцій, 6 практик та щоденні роздуми). Заглиблення у сучасний стоїцизм, налаштування світосприйняття та корисних звичок.

📖 Короткий та змістовний опис ключових ідей стоїцизму та деякі рекомендації про принципи мислення у скрутні часи в форматі PDF. Завантажуйте безплатно!

Сергій Коноплицький

Засновник спільноти сучасного стоїцизму PSYSK.

You may also like...