Розум і емоції

Зав­дя­ки помил­ко­во­му сприй­нят­тю своєї назви стої­цизм часто вва­жаєть­ся філо­со­фією, яка зне­ва­жає емо­ції. Семан­тич­но це сло­во близь­ко до “сто­я­ти”, “стій­кість”, але поход­жен­ня має зов­сім не від цьо­го, а від роз­пис­ної стої, де зас­нов­ник стої­циз­му, Зенон із Кітіо­на, впер­ше висту­пив як вчитель.

Так ось, сто­сов­но нех­ту­ван­ня емо­ція­ми — це теж не зов­сім вір­но. Насправ­ді емо­ційне опа­но­ву­ван­ня бурх­ли­ви­ми при­стра­стя­ми — гнівом, хтивістю, силь­ним бажан­ням, стра­хом чи страж­дан­ням — необ­хід­но для того, щоб жити добре. 

Чому? Тому що ці ста­ни розу­му руй­ну­ють наше щастя і можуть при­зве­сти до руй­нів­них кривд. Але емо­ції є важ­ли­вою части­ною людсь­ко­го жит­тя, і іноді вони спо­ну­ка­ють нас до дій, необ­хід­них для ство­рен­ня пози­тив­них змін. 

Емо­цій­ні реак­ції мож­на вва­жа­ти «суд­жен­ня­ми», які вип­ли­ва­ють із гли­бо­ких біо­ло­гіч­них спо­га­дів або інстинк­тів. Також емо­ції можуть вини­ка­ти через наші дум­ки. Дея­кі емо­ції доб­рі, як-то радість, поба­жан­ня доб­рої волі, бадьо­ро­сті, пле­кан­ня, тур­бо­та, навіть благоговіння. 

Як казав Ніц­ше: «Тре­ба три­ма­ти­ся за сер­це; бо якщо від­пу­сти­ти, то ско­ро втра­тиш кон­троль над головою».

Опа­но­ву­ван­ня емо­ція­ми не теж саме, що їх при­гні­чен­ня. Стоїк пра­ц­ює в напрям­ку рів­но­ва­ги, як ста­ну, що врів­но­ва­жує наш розум і наші почуття.

Робить він це за допо­мо­гою пра­виль­них суд­жень та пев­них тех­нік стоїч­ної уваж­но­сті. Голов­на ідея поля­гає в тому, щоб бути уваж­ним до сво­го внут­ріш­ньо­го ста­ну і розріз­ня­ти звід­ки йде емо­цій­на хви­ля — якщо від пев­них думок, тоді мож­на опра­ц­ю­ва­ти їх за допо­мо­гою дихо­то­мії кон­тро­лю. Якщо ж це щось несві­до­ме, тоді прий­ня­ти це, бо так пра­ц­ює наша при­ро­да, інстинк­ти, гор­мо­ни та інше, що ми не контролюємо. 

марк аврелий

Марк Аврелій пише: “Сьо­год­ні мені вда­ло­ся уник­ну­ти три­вож­но­го ста­ну. Або, кра­ще ска­за­ти, сьо­год­ні я від­мо­ви­вся від три­во­ги, бо зов­ні її не було, а лише все­ре­дині, у моє­му сприйнятті».

У цьо­му фраг­мен­ті важ­ли­вим є навіть не при­клад емо­цій­но­го кон­тро­лю, яко­го мож­на досяг­ти, а сам під­хід. Непра­виль­ним є біга­ти від емо­цій або при­гні­чу­ва­ти їх. Пра­виль­ний під­хід у муж­но­сті роз­ди­ви­ти­ся їх все­ре­дині себе. Щось тебе хви­лює? Про­аналі­зуй себе, не від­ки­дай того, що стра­шить, що бен­те­жить. Зро­зу­мій звід­ки воно — зов­ні або всередині? 

Від себе додам, що якщо несві­до­мих імпуль­сів бага­то, мож­на спро­бу­ва­ти пев­ні прак­ти­ки робо­ти з Тін­ню, напри­клад і зни­зи­ти тиск несві­до­мо­го. Хоча це прак­ти­ки не стої­циз­му, я вва­жаю, що ми може­мо вико­ри­сто­ву­ва­ти їх, якщо вони допо­ма­га­ють і не супере­чать базо­вим принципам.

“Коли через обста­ви­ни пору­шуєть­ся рів­но­ва­га духу, від­но­ви само­вла­дан­ня якнай­швид­ше і не зали­шай­ся в при­гні­че­но­му настрої занад­то дов­го, інак­ше тобі вже не мож­на буде нічим допо­мог­ти. Звич­ка від­нов­лю­ва­ти гар­монію вдос­ко­на­лить тебе”, — писав Марк Аврелій. Іноді потріб­на муж­ність, щоб опа­ну­ва­ти себе, але кожен такий крок поси­лює твої чес­но­ти, тре­нує ту саму мужність.

Сергій Коноплицький (PSYSK)

Засновник спільноти сучасного стоїцизму PSYSK.

Ще трохи стоїцизму...