Ветеран в’єтнамської війни та світ Епіктету

Вете­ран в’єт­намсь­кої вій­ни Джеймс Бонд Сток­дейл потра­пив у полон, коли його вини­щу­вач-бом­бар­ду­валь­ник був зби­тий під час одно­го з вильо­тів над Пів­ніч­ним В’єтнамом. 

Ось як він зга­дує про ці події: «Піс­ля ката­пуль­ту­ван­ня я мав близь­ко трид­ця­ти секунд, щоб зро­би­ти остан­ню заяву на волі, перш ніж я при­зем­ли­вся пря­мо на голов­ній вули­ці неве­ли­ко­го села. Я шеп­нув собі: «Як міні­мум, на п’ять років уни­зу я поки­даю світ тех­но­ло­гій і вход­жу у світ Епіктету».

джеймс стокдейл епіктетДо вій­ни моло­дий Сток­дейл був захопле­ний стої­циз­мом зав­дя­ки про­фе­со­ру Стен­фордсь­ко­го універ­си­те­ту Філу Рай­н­лен­де­ру. Він пода­ру­вав йому «Корот­кий посіб­ник до мораль­но­го жит­тя» Епік­те­та зі сло­ва­ми: «Я думаю, що, як війсь­ко­ву люди­ну, вас має це заці­ка­ви­ти. Фрідріх Вели­кий ніко­ли не виру­шав у війсь­ко­ві похо­ди без цієї книги».

Піз­ні­ше Сток­дейл гово­рив, що саме Епік­те­ту зобо­в’я­за­ний вижи­ван­ням у В’єт­на­мі, оскіль­ки той дав йому мораль­ну силу для подо­лан­ня всіх жахів та раціо­наль­ну ясність для розу­мін­ня, що він може зро­би­ти, а що ні. 7,5 років він про­вів у в’єт­намсь­кій в’яз­ни­ці Хоало, яку через суворі умо­ви три­ман­ня жар­то­ма про­зва­ли ханойсь­ким «Хіл­то­ном».

Тут, мабуть, вар­то дода­ти історію із жит­тя само­го Епік­те­ту. Він був рабом і одно­го разу, коли гос­по­дар у гніві бив його, Епік­тет ска­зав: «Ти мені ногу зла­маєш», коли ж той і справ­ді зла­мав йому ногу, холод­но­кров­но додав: «Хіба я не гово­рив, що зла­маєш?». Епа­ф­родіт зди­ву­вав­ся тер­пін­ню раба і засо­ро­ми­вся своєї жор­сто­ко­сті, а Епік­тет зали­ши­вся куль­га­вим на все життя. 

Ниж­че дея­кі ідеї Епік­те­ту, які важ­ливі для тих, хто прак­ти­кує стої­цизм сьогодні:

«При­ро­да наша скла­даєть­ся з двох скла­до­вих частин — з тіла, що пред­став­ляє в нас спіль­ність з тва­ри­на­ми, і з розу­му та дум­ки, що пред­став­ляє в нас спіль­ність з богами».

Епік­тет

Зав­дан­ня люди­ни — роз­ви­ва­ти розум­ну части­ну, спорід­не­ну з боже­ствен­ною. Тому що тілес­на части­на нале­жить до при­ро­ди та непід­влад­на нам.

«Ти — люди­на, тоб­то смерт­на жива істо­та, здат­на кори­сту­ва­ти­ся уяв­лен­ня­ми розум­но. А що озна­чає розум­но? Згід­но з при­ро­дою та дос­ко­на­лим чином». 

Жит­тя у від­по­від­ність до при­ро­ди — один із прин­ци­пів стої­циз­му. Це здійс­нен­ня людсь­кої при­ро­ди, від­по­від­ність до сво­го при­зна­чен­ня. Тіль­ки так мож­ли­ва гар­монія з лого­сом все­світу, а зна­чить упо­ряд­ку­ван­ня жит­тя в собі та нав­ко­ло себе.

«Муд­рою мож­на назва­ти люди­ну тіль­ки тоді, коли вона не тіль­ки розум­но мір­кує, а й насправ­ді нама­гаєть­ся чини­ти від­по­від­но до того, що вона говорить».

Філо­со­фія у ста­ро­дав­ньо­му світі була прак­тич­ним занят­тям. Піз­ні­ше вона ста­ла тео­ре­тич­ною, ака­де­міч­ною дис­ци­плі­ною. Стоїки повер­та­ють філо­со­фії первіс­ний сенс.

“Немає тако­го міц­но­го та здо­ро­во­го тіла, яке ніко­ли б не хворі­ло; немає таких багатств, які б не про­па­да­ли; немає такої висо­кої вла­ди, яка б не під­ко­шу­ва­ла­ся. Одна тіль­ки душа люди­ни без­печ­ні­ша за будь-яку непри­ступ­ну фортецю”.

Це ідея про внут­ріш­ню цита­дель, яка непід­влад­на тому, що від­бу­ваєть­ся зов­ні. Головне — обері­га­ти її, а не зов­ніш­ні досягнення.

Сергій Коноплицький (PSYSK)

Засновник спільноти сучасного стоїцизму PSYSK.

Ще трохи стоїцизму...