Парадокс вибору

парадокс вибору

Сучасне жит­тя дає нам без­ліч варіан­тів у всіх сфе­рах. Хочеш чомусь нав­чи­ти­ся? Оби­рай купу кур­сів. Щось ціка­ве поди­ви­ти­ся? На YouTube мільяр­ди роли­ків, а ще тисячі серіалів, Тік­Ток та бага­то чого. Книж­ки? Та все, що зав­год­но! Шукаєш хобі, новий стиль, тату, друзів, робо­ту, спо­сіб жит­тя, щось смач­нень­ке… Все є! 

Так, для чогось потрібне буде пра­ц­ю­ва­ти, але щоб не каза­ли, сучас­на еко­но­міч­на модель у роз­ви­ну­тих краї­нах про­по­нує знач­но біль­ше, ніж нашим попередникам. 

Але тут є під­вод­ні камін­ня. Коли нам пред­став­ле­но так бага­то варіан­тів, нас паралі­зує нері­шучість. Про­кра­сти­на­ція, немож­ливість зро­би­ти вибір, склад­но­щі з визна­чен­ням в пріоритетах.

Роз­губ­леність перед облич­чям над­то вели­ко­го вибо­ру робить людей пасив­ни­ми. Від­би­рає у них енер­гію, необ­хід­ну для актив­ної дії, — пише аме­ри­кансь­кий пси­хо­лог і про­фе­сор соціаль­ної тео­рії Бар­рі Шварц у своїй книзі «Пара­докс вибо­ру» і ствер­джує, що на прак­ти­ці вели­кий вибір зби­ває з пантелику.

У пра­во­му ниж­ньо­му кут­ку ви може­те обра­ти тит­ри українсь­кою мовою.

Наш мозок при­го­ломше­ний, коли подаєть­ся так бага­то інфор­ма­ції. Оскіль­ки зро­би­ти вибір так важ­ко, вибір за замов­чу­ван­ням – це збе­рег­ти статус-кво.

Це одна з основ­них про­блем, з яки­ми ми сти­кає­мо­ся в повсяк­ден­но­му жит­ті. Маю­чи таку кіль­кість варіан­тів, ми не бере­мо на себе жод­но­го шля­ху. Ми або від­кла­дає­мо прий­нят­тя рішен­ня, або вико­нує­мо кіль­ка видів діяль­но­сті одно­час­но. В резуль­таті ми ніко­ли не дося­гає­мо успі­ху ні в чому.

Напри­клад, з почат­ку вій­ни різ­ні освіт­ні проєк­ти від­кри­ли без­плат­ний доступ до своїх кур­сів україн­цям. Бага­то хто з нас, радіс­но зареєстру­вав­ся відра­зу на декіль­ка. Але не всі завер­ши­ли хоча б один.

Я спіл­ку­юсь з різ­ни­ми під­при­єм­ця­ми та дея­кі зізна­ють­ся, що їм дуже зава­жає достат­ньо лег­ка мож­ливість роз­по­чи­на­ти нові проєк­ти, не досяг­нув­ши пев­но­го рів­ня в ста­рих. Над­то спо­кус­ливі мож­ли­во­сті весь час. 

Стоїки наго­ло­шу­ва­ли на необ­хід­но­сті цілес­пря­мо­ва­них дій. Ми повин­ні под­ба­ти про те, щоб не про­сто реа­гу­ва­ти на наші обста­ви­ни, а жити сфокусовано.

Голов­ний шлях пови­нен бути визна­че­ним, а інші тро­пи нехай зали­ша­ють­ся, як поле для ціка­во­сті. Кожен раз роби­ти дру­го­ряд­ну доро­гу голов­ною — це достат­ньо ризи­ко­ва­ний шлях, бо мож­на зали­ши­тись на місці.

Як гар­но з цьо­го при­во­ду зазна­чив Сенека:

«Якщо люди­на не знає, до яко­го пор­ту вона пли­ве, нія­кий вітер не сприятливий». 


Знай­шли щось кори­сне для себе? Ви може­те ста­ти патро­ном PSYSK! Або зро­би­ти разо­ву пожерт­ву на роз­ви­ток проєкту.

Сергій Коноплицький

Засновник спільноти сучасного стоїцизму PSYSK.

Вас може зацікавити...