Розподілити все

Сьо­год­ні дещо лег­ко­важ­ни­ми вигля­да­ють різ­ні стат­ті довоєн­но­го часу про тех­ніки бороть­би зі стре­сом. Зараз все жит­тя для багатьох людей — суціль­ний стрес. Для воїнів, пере­се­лен­ців, всіх, хто періо­дич­но чує зву­ки сирен та нама­гаєть­ся пра­ц­ю­ва­ти у схо­ви­щі. Сама дум­ка про те, що дове­лось пере­жи­ти кож­но­му викли­кає стрес. Не кажу­чи вже про тих, хто зараз не стресує, а страж­дає, зна­хо­дя­чись у зоні бой­о­вих дій та гуманітар­ної катастрофи.

Стої­цизм про­по­нує пев­ний спо­сіб мислен­ня, щоб опа­ну­ва­ти стрес. Епік­тет писав, що головне зав­дан­ня — визна­чи­ти й розді­ли­ти речі, щоб я міг чіт­ко ска­за­ти собі, що зро­би­ти в моїх силах, а що ні. Нам непід­владне все те, що зна­хо­дить­ся поза нами, тілесне, зов­ніш­ній світ. Не самі ці речі, а лише наші уяв­лен­ня про них роб­лять нас щас­ли­ви­ми чи нещас­ни­ми; але наші дум­ки, пра­г­нен­ня, отже, і наше щастя під­влад­ні нам.

Когнітив­но-поведін­ко­вий тера­певт Аль­берт Елліс визна­вав Епік­те­та, як спів­ро­з­роб­ни­ка його раціо­наль­но-емо­тив­ної поведін­ко­вої тера­пії (REBT), голов­ної мето­ди­ки сучас­но­го пси­хо­ло­гіч­но­го консультування.

У цен­траль­ній док­трині Еллі­са вва­жаєть­ся, що емо­ції є про­дук­том наших думок або пізнан­ня. А дум­ки ділять­ся на раціо­наль­ні та ірра­ціо­наль­ні. Поча­ток кін­ця для стресу — це зро­би­ти це розрізнення.

Чудо­ва річ у «дихо­то­мії кон­тро­лю», як її нази­ва­ють стоїки — це відо­крем­лен­ня речей, які ми може­мо кон­тро­лю­ва­ти, від того, що ми не може­мо. Коли ви пере­ста­не­те тур­бу­ва­ти­ся за те, що вам не під­влад­но, у вас з’явиться біль­ше часу та енер­гії, щоб при­свя­ти­ти їх тому, на що ви може­те вплинути.

Чи може­мо мі впли­ну­ти на те, щоб закін­чи­лась вій­на? Чи може­мо зупи­ни­ти вла­ду нашо­го воро­га? Чи може­мо зро­би­ти так, щоб їх зброя не вби­ва­ла? Все це — зов­ніш­нє, що не під нашою вла­дою. Але воно викли­кає емо­ції гніву, зло­сті, без­по­рад­но­сті, болю, жаху. Від­ки­ну­ти це, як непо­трібне і зосе­ре­ди­тись на тому, що в нашій вла­ді — ось шлях вихо­ду. На допо­мозі іншим, на тому, щоб роби­ти своє діло ще кра­ще, ще напо­лег­ливі­ше, де б ви не були — на фрон­ті чи у тилу.

Як писав Марк Аврелій: «Сьо­год­ні я поз­був­ся три­во­ги. Або ні, я від­ки­нув це, тому що воно було все­ре­дині мене, у моє­му влас­но­му сприй­нят­ті, а не зовні».

Стої­цизм — це філо­со­фія дії, а не роз­мір­ко­ву­вань. Від­ки­дає­мо непо­трібне і зосе­реджує­мось на дії!

 


Знай­шли щось кори­сне для себе? Ви може­те ста­ти патро­ном PSYSK! Або зро­би­ти разо­ву пожерт­ву на роз­ви­ток проєкту.

Сергій Коноплицький

Засновник спільноти сучасного стоїцизму PSYSK.

Вас може зацікавити...