Приймайте те, що відбувається

прийняття стоїцизм

Часто наші страж­дан­ня — це наш пси­хо­ло­гіч­ний опір тому, що від­бу­ваєть­ся. Ми страж­дає­мо, коли не згод­ні з реаль­ністю, коли вона не від­по­ві­дає нашій уяві про пра­виль­ний світ. Я не кажу зараз про події, які можуть зав­да­ти фізич­но­го болю, але внут­ріш­ні роз­ла­ди вини­ка­ють пере­важ­но від опо­ру тому, що є.

Стоїки вико­ри­сто­ву­ва­ли мета­фо­ру про «соба­ку, яка прив’язана до віз­ка, що рухається»:

Муд­ра люди­на схо­жа на соба­ку, прив’язану до віз­ка, що рухаєть­ся, вона радіс­но біжить поруч і син­хрон­но йде в ногу з ним, тоді як неро­зум­на люди­на схо­жа на соба­ку, яка бур­кот­ли­во бореть­ся з повід­ком, але все одно тяг­неть­ся поруч із візком.

Ми не може­мо змі­ни­ти те, що з нами від­бу­ваєть­ся в жит­ті. Тому най­ро­зум­ні­ше — прий­ня­ти, а не боро­ти­ся з кож­ною дріб­ни­цею, що з нами трап­ляєть­ся. Ми як той соба­ка, прив’язаний до воза: віль­ні лише стіль­ки, наскіль­ки дов­гим є пові­де­ць. 

Марк Аврелій мав ціка­вий метод, щоб при­ве­сти свою волю у гар­монію з реаль­ністю: він порів­нює те, що з нами від­бу­ваєть­ся, з тим, що нам при­пи­сує лікар. Подіб­но до того, як ви прий­має­те якісь ліки, коли вам ска­же лікар, ми повин­ні сприй­ма­ти зов­ніш­ні події таки­ми, яки­ми вони є, тому що вони, як ліки, допо­ма­га­ють нам.

Це для того, щоб трош­ки пере­про­ши­ти свою мен­таль­ну про­гра­му і зро­зу­міти, що те, що від­бу­ваєть­ся з нами, то є за нас, а не про­ти нас. Навіть якщо ми не може­мо це пояснити.

Все­світ над­зви­чай­но склад­ний і немож­ли­во ска­за­ти, доб­ре чи пога­но щось від­бу­ваєть­ся. Бо ніко­ли не знаєш, які будуть наслід­ки тих чи інших нега­тив­них або пози­тив­них подій. Тому має сенс сприй­ма­ти все так, ніби це нам на користь. Це йде від фізи­ки стоїків, які мали ідею Лого­су, який про­ни­зує весь Все­світ і робить все гармонійним.

В хри­сти­ян­стві, в послан­нях апо­сто­ла Пав­ла є дум­ка, що віру­ю­чим все йде на бла­го. У схід­них куль­ту­рах також є подіб­ні ідеї.

Ось, напри­клад, історія китайсь­ко­го фер­ме­ра від Ала­на Уотт­са. Якщо ви знає­те англійсь­ку, подивіть­ся відео, якщо ні, ниж­че ця історія українською.

Історія китайського фермера

Якось жив-був китайсь­кий фер­мер, кінь яко­го втік. Того ж вечо­ра до ньо­го зай­шли сусі­ди вис­ло­ви­ти своє спів­чут­тя. Вони ска­за­ли: “Ми так засму­чені тим, що твій кінь втік. Це таке нещастя.

Фер­мер ска­зав: “Мож­ли­во”.

Наступ­но­го дня до ньо­го повер­нув­ся кінь, при­вів­ши з собою сім нових диких коней, і того ж вечо­ра до ньо­го зно­ву прий­шли сусі­ди й ска­за­ли: “О, яка уда­ча. Тобі дуже поща­сти­ло. Тепер у тебе вісім коней! 

На що фер­мер ска­зав: «Мож­ли­во».

Наступ­но­го дня його син спро­бу­вав об’їз­ди­ти одно­го з диких коней, але впав і зла­мав ногу. Сусі­ди зно­ву ска­за­ли: «О, яке нещастя, тобі так не пощастило»!

І фер­мер від­по­вів: «Мож­ли­во».

Наступ­но­го дня прий­шли війсь­ко­ві заби­ра­ти моло­дих людей до армії, але не взя­ли сина через зла­ма­ну ногу. Зно­ву прий­шли сусі­ди та ска­за­ли: «Яка удача!» 

І фер­мер ска­зав: «Мож­ли­во».

Вис­но­вок:

Все, що від­бу­ваєть­ся в при­роді — най­склад­ні­ший вза­є­мо­по­в’я­за­ний про­цес, і немож­ли­во визна­чи­ти, чи при­зве­де те, що тра­пи­ло­ся до доб­ро­го або пога­но­го — тому що ніко­ли не мож­на зна­ти напе­ред наслід­ки від уда­чі; і ніко­ли не мож­на зна­ти наслід­ків від невдачі.


Знай­шли щось кори­сне для себе? Ви може­те ста­ти патро­ном PSYSK! Або зро­би­ти разо­ву пожерт­ву на роз­ви­ток проєкту.

Сергій Коноплицький (PSYSK)

Засновник спільноти сучасного стоїцизму PSYSK.

You may also like...