Емоційна регуляція у небезпечному світі

емоційна регуляція

Від­чут­тя без­пе­ки — одна з гли­бин­них потреб люди­ни. Скорі­ше за все вона вини­кає, як від­по­відь на наше усві­дом­лен­ня влас­ної смерт­но­сті. Зав­дя­ки роз­ви­неній сві­до­мо­сті люди розу­мі­ють, що живуть не вічно.

Це знан­ня пород­жує віру, що шлях до без­пе­ки лежить через вста­нов­лен­ня біль­шо­го  кон­тро­лю над нав­ко­лиш­нім сере­до­ви­щем. Ця жага кон­тро­лю про­стя­гаєть­ся через всі фор­ми людсь­ко­го бут­тя та вза­є­модії з інши­ми — вла­да, сім’я, робо­та… Ми пра­г­не­мо ство­ри­ти сере­до­ви­ще, в яко­му ми може­мо бути впев­нені щодо того, що ста­неть­ся в майбутньому. 

Але світ непе­ред­ба­чу­ва­ний. Як каже відо­мий пси­хо­те­ра­певт Шел­дон Копп: «Кон­троль — це ілюзія». Від­чут­тя кон­тро­лю ціл­ком ілю­зорне, і ми пра­г­не­мо його лише для того, щоб ство­ри­ти від­чут­тя без­пе­ки. Так пород­жуєть­ся вір­ту­аль­ний світ з гли­бо­ко при­ду­ше­ною тривогою.

Стоїч­на кон­цеп­ція виби­ває первіс­ну осно­ву цієї ілюзії. Memento mori — каже­мо ми. Цей світ колись закін­чить­ся разом за нами. А кон­тро­лю­ва­ти ми може­мо лише влас­ні дум­ки та дії (дихо­то­мія контролю).

І тут зна­хо­дить­ся вихід — емо­цій­на регу­ля­ція. Не при­ду­шен­ня емо­цій, а спо­кій­на вза­є­модія з ними та інши­ми імпуль­са­ми внут­ріш­ньо­го світу.

Що для цьо­го потрібно? 

Як міні­мум, поча­ти з себе, з того, що ми кон­тро­лює­мо — дум­ки та дії. Дії — це наша фізич­на актив­ність, здо­ро­вий сон, нор­мальне хар­чу­ван­ня. Фізіо­ло­гіч­ні про­це­си тіс­но пов’я­за­ні з емо­цій­ним фоном. Емо­ції, до фік­са­ції нашою сві­до­містю, про­хо­дять через наше тіло. І його стан дійс­но впли­ває на інтен­сив­ність наших відчуттів.

Дру­ге, що є важ­ли­вим — це прак­ти­ки, які роз­ви­ва­ють нашу усві­дом­леність, розу­мін­ня, що ми не біжи­мо від жит­тя, яким би воно не було хао­тич­ним та непе­ред­ба­чу­ва­ним. Те, що пра­ц­ює з наши­ми думками.

Меди­та­ції, читан­ня, про­гу­лян­ки, молит­ви — все може бути практикою. 

Нм потрі­бен не хиб­ний кон­троль над нав­ко­лиш­нім світом, а тіль­ки над собою. Впо­ряд­ко­ва­ний ум, спо­кійне спо­сте­ре­жен­ня за влас­ни­ми реак­ція­ми, та вмін­ня бачи­ти реальність.


Знай­шли щось кори­сне для себе? Ви може­те ста­ти патро­ном PSYSK! Або зро­би­ти разо­ву пожерт­ву на роз­ви­ток проєкту.

Сергій Коноплицький

Засновник спільноти сучасного стоїцизму PSYSK.

Вас може зацікавити...