Массімо Пільюччі відповідає на питання спільноти Reddit

Два дні тому на Red­it Массімо Пільюччі (автор “Як бути стоїком” та інших книг) відповідав на питання читачів. Я зібрав та переклав деякі цікаві відповіді. 

— Я вважаю стоїцизм дуже корисним … коли я практикую його свідомо. Я проходжу через цілі періоди, коли просто забуваю це робити! Як я можу бути більш послідовним?

МП: Як сказав Епіктет, prosochē, тримайте увагу. Йдеться про те, щоб увійти в рутину, наприклад, вести філософський щоденник. Щовечора, без винятку. Це займає всього кілька хвилин.

— Чи є стоїцизм жорстким набором керівних принципів, яких ви більше не повинні погоджуватися з усім, що ви завжди перестали бути стоїком?

МП: Ні, якщо ви прочитаєте Діогена Лаертського, то побачите, що навіть стародавні стоїки не погоджувалися між собою. Сенека каже, що він вирішить сам. Він каже, що ті, хто був перед нами, є нашими вчителями, а не господарями.

— Існує чотири стовпи стоїцизму, однак, як ви вважаєте, який єдиний найважливіший аспект стоїцизму, щоб його знали всі, а ті, хто практикує, опанували?

МП: Основне правило життя Епіктета, яке, на жаль, відоме як дихотомія контролю. Практикуйте це, і ви будете на півдорозі! На жаль, оскільки слово «контроль» викликає багато непорозумінь. Епіктет називав це основним, фундаментальним правилом життя. Коли ви згадуєте «контроль», люди кажуть «ну, я маю частковий контроль над…», а потім пропускають туди усе. Дивіться сумнозвісну «трихотомію» Ірвайна, яка, як зазначив Дон Робертсон, ніби руйнує всю ідею. Сам Епіктет не вживає слова контроль. Він говорить про те, що (морально) залежить від нас.

— Чи є у вас думки про те, чому була така довга пауза між оригінальними стоїками та сучасним стоїцизмом? Крім Монтеня, я не думаю, що ми знаємо нікого, хто справді підхопив це та розвинув ідеї від римлян до теперішнього часу. Спасибі!

МП: Ну і так, і ні. Стоїцизм вплинув на ранніх і середньовічних християн. І був неостоїцизм Юста Ліпсія в епоху Відродження. І низка філософів під впливом стоїцизму, від Декарта до Спінози.

Але так, прогалина точно була! Я думаю, що цікаво пояснити не розрив (усі інші елліністичні філософії також зникли з появою християнства), а відродження стоїцизму наприкінці 20 століття.

Я думаю, що є кілька причин: успіх когнітивно-поведінкової терапії, робота П’єра Хадо, розвиток соціальних медіа та робота учасників сучасного стоїцизму, таких як Дон Робертсон, Джон Селларс, Грег Садлер і Кріс Гілл, серед них інші.

— Чи мають сучасні стоїки бути зацікавлені у відтворенні сучасної stoa poik­ile або інституції, щоб ділитися та навчати, як ті, де навчали Музоній та Епіктет?

МП: ​​Я не думаю, що це спрацює. Крім того, хіба Зенон не казав у Республіці, що в ідеальному стоїчному суспільстві не повинно бути храму? Я думаю, що стоїцизм слід викладати так, як це було задумано спочатку: на публічній площі, яка сьогодні може бути онлайн або офлайн. Немає потреби в установах.

— Я не можу знайти жодного тексту, де б Марк Аврелій називав себе стоїком. Я не можу знайти жодного тексту, де б інші стоїки називали його стоїком, лише студентом філософії.

МП: Той факт, що він не називає себе стоїком, нічого не означає. Сенека рідко вживає це слово, і те саме стосується Епіктета. Навіть сучасні автори рідко кажуть: «Я стоїк». Але я думаю, що з його фактичної філософії та з його великого впливу (Епіктет, Рустик) цілком очевидно, що він був стоїком.

Знайшли щось корисне для себе? Підтримайте PSYSK на Patre­on! Патрони отримують додаткові знання та контент.